Приганяти, ня́ю, єш, сов. в. пригнати, жену, неш, гл.

1) Пригонять, пригнать. Шостого вола зостав, а п’ять прижени. Рудч. Ск. І. 182. Пригнати човен до.. Подъѣхать лодкой къ… Пригнали вони човни свої до берега. Єв. Л. V. 11.

2) Подгонять, подогнать, понуждать, понудить. Вчителі добре приганяли, а я дуже боявся каторжної лози. Левиц. І. 152. До роботи приганя, а про їжу не спита. Грин. ІІІ. 561.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 410.