Привілля, ля, с.

1) Приволье, раздолье. На вовків там привілля, — все пущі, а людей нема. Лебед. у.

2) Достатокъ. Нема привілля ніякого у його, як же за його йти. Н. Вол. у.

3) Бути за привіллям. Быть въ уютномъ удобномъ мѣстѣ. Був за привіллям у вас і я, і коні. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 409.