Прибутний, а́, е́

1) То, что прибавляется, увеличивается въ количествѣ. Дійво — прибутне, бо… воно прибуває в господарстві, коли хто свої корови дійні має. Грин. II. 275.

2) Прибылой. Прибутна вода. Канев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 407.