Прибавляти, ля́ю, єш, сов. в. прибавити, бавлю, виш, гл. Прибавлять, прибавить. Рудч. Ск. І. 114.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 405.