Прасувати, су́ю, єш, гл.

1) Жать, выжимать, давить. Сир прасувати.

2) Гладить, утюжить. Буду білі хусти прати… — Где будеш сушила?. — Где будеш прасувала? Чуб. V. 1199. Насилу володала руками, прасуючи залізком мушлинову сукню. Левиц. І. 179.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 402.