I. Право, ва, с.

1) Право, законъ. Без суда й права. Ном. № 4050. Так король і дав їм права. ЗОЮР. І. 166. Шукати захисту під правом польським. К. ПС. 26.

2) Тяжба, процессъ, дѣло въ судѣ. З Богом до права не підеш. Фр. Пp. 77. А донька матір все проклинає, а син на вітця право тягає. Гол. II. 21. Ой бо син вітця до права тягне. Гол. II. 22.

3) Слѣдуемое. А ви, люде, знайте, наше право дайте: наше право — калача. Гол. IV. 526.

4) Образъ, манеръ, способъ. Вносить ту курку…, а там черепаха (з курки зробилася). Так як накрито було двома полумисками, так і в черепахи череп’я зверху і зісподу… То черепаха таким правом. Драг. 10.

II. Право, нар.

1) Прямо. Право стоїть. Черк. у. Виходить панночка та й право до пана мого. Федьк.

2) Истинно. Право відказав єси. Єв. Л. X. 28. Ум. Праве́нько, праве́сенько. Шлись я, братіку, правесенько ходив. Гліб. 28.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 400.