Праведний, а, е.

1) Праведный, безгрѣшный. Праведная душе, прийми мою мову. Шевч. 36. Праведне сонце. Рудч. Ск. І. 94.

2) = Правдивий 2. Не мають праведного таланту. К. (О. 1862. ІІІ. 52, 53).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 398.