I. Поширяти, ря́ю, єш, сов. в. поши́ри́ти, рю, риш, гл. Дѣлать, сдѣлать шире, расширить. Черк. у.

II. Поширяти, ря́ю, єш, гл.

1) Порѣять (о птицѣ).

2) Потыкать, понырять. Треба було переїздить місток, а темно дуже. Поширяв ломакою по мосту, — дірок нема, тоді й переїхали. Павлогр. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 395.