Пошануватися, нуюся, єшся, гл.

1) Повести себя хорошо. Тобі на Бога не сподіваться, самій було пошануваться. Лукаш. 75.

2) Угостить другъ друга. Грин. III. 426.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 394.