Почуватися, ва́юся, єшся, сов. в. почутися, чуюся, єшся, гл.

1) Слышаться, послышаться. Почулось з парку: «Ловіть, держіть!» Стор. МПр. 82.

2) Чувствовать, почувствовать. Так глянула на Масю, немов почувалась старшою за ню. Св. Л. 80. Почуваюся на силу. К. ПС. 15. Так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся. К. ЧР. 38.

3) Только сов. в. Почувствовать младенца во чревѣ. Н Волын. г. Я вже почулась.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 393.