Починати, на́ю, єш, сов. в. почати, чну, не́ш, гл.

1) Начинать, начать. Я не знаю, що мені робити, що мені почати. Тогді козаки як діти не гаразд починали, по дві штуки гармат набірали. Макс.

2) = Починатися. КС. 1882. XII. 487.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 392.