Почесати, шу́, шеш, гл.

1) Расчесать, причесать (многихъ). Усі дівки та молодії почесані йдуть. Грин. III. 274.

2) Почесать нѣкоторое время (волосы).

3) Побѣжать, быстро пойти. Повернула круто наліво, почесала яриною. Мир. ХРВ. 7.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 392.