Поцокотати, чу́, чеш и поцокоті́ти, чу́, ти́ш, гл.

1) Постучать.

2) Пострекотать.

3) Быстро поговорить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 390.