Потіпака, ки, ж.

1) = Потіпаха 1. Оці ще мені потіпаки! і де їх нечиста мати носила. Харьк. у.

2) Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 378.