Потурляти, ля́ю, єш, гл. Растолкать, потолкать (многихъ); разогнать. Потурляв він їх. Павлогр. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 383.