Потуманіти, ні́ю, єш, гл.

1) Покрыться туманомъ, затуманиться.

2) Одурѣть. З ляхами потуманіли й ми. К. ПС. 28.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 383.