Потрух, ху, м.

1) Сѣно, солома стертая, труха. Черк. у.

2) мн. Потрухи. Потроха. Маркев. 159.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 382.