Потрощити, щу́, щи́ш, гл.

1) Раздавить, разбить, изломать, раздробить. Потрощили їм ноги на гамуз. ЗОЮР. І. 76.

2) Съѣсть (во множествѣ, — о не жидкой пищѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 382.