Потоптом нар. Топча. Стоптали кіньми над Горинню чату і потоптом ідуть по всій Волині. К. ЦН. 171. Як одкрив ворота, то чужоземці ввалились у Києв да й пішли потоптом. ЗОЮР. І. 4.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 380.