Потовпитися, плюся, пишся, гл. Умѣститься, помѣститься. На всіх улицях люде так і снують, аж не потовпляться. МВ. І. 38. Инша добродійка і в дворі не потовпиться. МВ. (О. 1862. III. 40).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 379.