Потломити, млю́, миш, гл. = Потлумити. Мил. М. 65. То сіно таке, що не дуже потломлять. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 379.