Потертися, труся, тре́шся, гл.

1) Потереться. Вже не одна гірлянда на голові потерлася на сіно. Левиц. І. 187.

2) Помяться, побыть въ нерѣшительности. Старости потерлись, пом’ялись, а з хати не йдуть, мов ще чого ждуть. Грин. II. 274.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 377.