Потелепати, паю, єш, гл. Потрясти. Як потелепав і всьо завалив. Гн. І. 36. Сливку потрис, потелепав, та й не впала не їдна. Гн. І. 208.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 376.