Постругати, гаю, єш и постружу, жиш, гл.

1) Построгать нѣкоторое время.

2) Перестрогать (во множествѣ).

3) — дорогу. Почистить, вычистить. Постружу дороженьку к святому Різдву, — сніжком припаде. Мил. 193.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 372.