Поскручувати, чую, єш, гл.

1) Скрутить (во множествѣ). Поперетинали ремні, котрими поскручувані були руки у козаків. Стор. МПр. 108.

2) — го́лови. Свернуть головы. Давай… їм, (горобенятам) голови, поскручуємо. Мир. ХРВ. 42.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 362.