Поскромадити, джу, диш, гл.

1) = Поскребти.

2) — потилицю. Почесать въ затылкѣ. Грицько… поскромадив потилицю і геть відійшов. Мир. Пов. І. 157.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 362.