Поскоритися, рюся, ришся, гл. Поторопиться. Поскоріться ж, щоб я не гнівалась. МВ. О. 1862. III. 48). О, я вже поспішуся-поскорюся. МВ. (О. 1862. І. 87).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 361.
а
б
в
ґ
г
д
е
є
ж
з
и
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Поскоритися, рюся, ришся, гл. Поторопиться. Поскоріться ж, щоб я не гнівалась. МВ. О. 1862. III. 48). О, я вже поспішуся-поскорюся. МВ. (О. 1862. І. 87).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 361.