Поседіння, ня, с. Сидѣніе, посиживаніе. Ум. Посидіннячко. Ой весна-красна, що нам винесла? Ой винесла тепло і добре літечко… Молодим діткам — рученьки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннєчко. Чуб. III. 109.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 358.