Посадитися, джу́ся, дишся, гл.

1) Сѣсть. Брат посадився з тим парубком. Федьк.

2) Быть посаженнымъ. Мил. М. 85. Сказали б шовковиці оцій: викоренись і посадись у морю. Єв. Л. XVII. 6.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 357.