Порошина, ни, ж.

1) Порошина. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацькая слава. Макс.

2) Пылинка. Я вийму порошину тобі з ока. Єв. Мт. VII. 4. Ум. Порошинка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 354.