Порозривати, ва́ю, єш, гл. Разорвать (во множествѣ). Нове вино порозриває бурдюки. Єв. Мр. II. Порозривають подушки, порозсипають пір’я по хаті. Драг. 199.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 348.