Порожняк, ка, м.

1) Извозчикъ съ пустымъ возомъ. Як що є порожняки, то може й довезуть. Полт. г. Порожняком. Порожнемъ, безъ клади. Ном. № 7132. Порожняком їде. Драг. 115.

2) Сортъ горшка. Вас. 181.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 345.