Порнути, ну́, не́ш, гл.

1) = Пірнути. Я на дно порну і сіти порву. Лукаш. 95.

2) Пырнуть, кольнуть. Він його як порне списом. ЗОЮР. І. 285.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 345.