Попід-біччу. Подъ бокъ. Вона лежить на землі, а він б’є її попід-біччу ногами. Новомоск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 329.