Попів, лу, м. = Попіл. = Драг. 264.

Попів, пова, ве Принадлежащій попу. Чиї ворота минеш, а попових не минеш. Ном. № 216.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 328.