Попуст, ту, м.

1) = Попуск. Господь бо всякий попуст попускає. К. ПС. 46.

2) Облегченіе. Ані смерти, ані попусту. Ном. № 8220.

3) Одинъ изъ концевъ веревки въ рыболовныхъ снарядахъ перемет и кормак. Вас. 188, 189.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 341.