Попускатися, каюся, єшся, сов. в. попуститися, щуся, стишся, гл. Допускать, допустить себя до чего. Як свиня вкусить, або жінка попоб’є, то на страшний суд не встанеш, щоб ти не попускався. Г. Барв. 322.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 341.