Попрястися, ду́ся, дешся, гл.

1) Попрясть нѣкоторое время.

2) Спрясться. Прокидається, а ті мички попрялись, посукались. Рудч. Ск. II. 44.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 340.