Попростягати, га́ю, єш, гл. Протянуть (во множествѣ). Кучеряві в’язи… попростягали зелені лапи над річкою. К. (ЗОЮР. II. 205).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 339.