Поприїздити, димо́, дите́, гл. Пріѣхать (о многихъ). Наші діти вже всі поприїздили. Богод. у. Ми не довго гостили, не в порожні поприїздили. Мет. 188.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 336.