Попритуляти, ля́ю, єш, гл. То-же, что и притулити, но во множествѣ. Попритуляв… (одрізані) уха до голови, — вони знов поприростали. Рудч. Ск. І. 109.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 338.