Попри пред.

1) Возлѣ, подлѣ, около, мимо. Гн. II. 60. Даруй, Боже, мирові, та й нам попри мир. Камен. у. Іде попри вас як товарина: ні помагай-бі, а ні здоров не скаже, то то ж гріх! Камен. у. Йду попри корчму, коли щось співає. Камен. у. Ту пшеничку жала кречная панна, попри ту пшеницю угляний гостинець, їхав туди, їхав поповиченько. Гол. IV. 107.

2) Вмѣстѣ съ, при. Попри пса і коти люде до нині годуют сі. Гн. І. 78.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 336.