Попоміряти, ряю, єш, гл.

1) Помѣрять много.

2) Много, долго идти какою либо дорогою. Далекий шлях, панибрати… Попоміряв і я колись, щоб його ив мірять! Шевч. 78.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 334.