Попомуштрувати, ру́ю, єш, гл.

1) Поучить достаточно долго военнымъ пріемамъ.

2) Поучить вообще. Ось я тебе попомуштрую, не так, як в бурсі. Шевч. 501.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 334.