Попогарикати, каю, єш, гл. Побранить, поворчать, дѣлая кому-либо внушенія. Попогарикає було ще, поки зберуться. Сим. 222.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 333.