Пописувати, сую, єш, сов. в. пописати, пишу, шеш, гл.

1) Писать, написать (во множествѣ). Дрібне листе пописує. АД. І. 135. Там (у книгах) усе як раз пописано. О. 1862. VI. 59.

2) Только сов. в. Исписать. Пописав увесь папер.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 328.