Попереду нар.

1) Впереди, спереди. Сам хорунжий попереду йде. Макс.

2) Впередъ, напередъ. І то лихо попереду знати, що нам в світі зострінеться. Шевч. 12. Посилає мене… попереду, а сам мусить би то йти за нами. ЗОЮР. І. 291.

3) Сперва, сначала. Ум. Попередо́чку. Летить зозуленька попередочку. Мет. 151.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 322.