Попарувати, ру́ю, єш, гл.

1) Спарить нѣсколько паръ.

2) Поженить нѣсколькихъ. Попаруєм діток. К. Досв. 109.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 320.