Про УКРЛІТ.ORG

попадя

Попадя, ді, ж.

1) Попадья, жена священника. Уповала, мамцю, на керею, думала бути попадею. Мет. 237.

2) Рыба Rhodeus amarus. Вх. Пч. II. 20.

3) Въ свадебномъ обрядѣ: бутылка настоенной водки, которую (бутылку) мать невѣсты затыкаетъ пучкомъ калины и обвязываетъ красной ленточкой; попаді не трогаютъ до тѣхъ поръ, пока не пріѣдутъ отъ новобрачнаго дружки послѣ комори. МУЕ. III. 92. Ум. Попадька. Поглянув панотець на свою попадьку. Св. Л. 200.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 320.

вгору