Понуруватий, а, е. Смотрящій въ землю, повѣсившій голову, угрюмый. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 313.